Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (37) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тарасюк Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 57 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Іоффе О. Ю. Перший досвід виконання лапароскопічної резекції сигмоподібної ободової кишки з використанням єдиного трансумбілікального доступу [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, О. П. Стеценко, О. А. Тихонов, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, Р. О. Мельник, А. Я. Кобзар // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 68-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_1_19 | |||
| 2. |
Іоффе О. Ю. Лапароскопічне шунтування шлунка як операція вибору у хворих при морбідному ожирінні та супутньому метаболічному синдромі [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Ю. П. Цюра, О. П. Стеценко, Т. В. Тарасюк, М. С. Кривопустов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 17-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_11_6 Узагальнено досвід застосування лапароскопічного шунтування шлунка за методикою Fobi - Capello 15 хворих на морбідне ожиріння. Наведено техніку виконання хірургічного втручання, проаналізовано перші результати, які свідчать про ефективне зменшення надмірної маси тіла в строки до 6 міс після операції. | |||
| 3. | 
Запорожан В. М. Однопортові лапароскопічні хірургічні втручання при ургентних гінекологічних станах [Електронний ресурс] / В. М. Запорожан, О. Ю. Іоффе, В. В. Євдокимова, Є. В. Попов, Т. В. Тарасюк, О. П. Стеценко, О. П. Гадюченко, I. П. Нiгуца // Вісник наукових досліджень. - 2013. - № 4. - С. 51-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2013_4_18 | |||
| 4. | 
Іоффе О. Ю. Формування пупка при лапароскопічній герніопластиці за методикою іром з приводу неускладнених пупкових гриж [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, О. П. Стеценко, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, І. М. Прадош // Хірургія України. - 2013. - № 3. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_3_9 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з пупковими грижами (ПГ) з урахуванням косметичного ефекту операції та підвищити якість життя пацієнтів у післяопераційний період. За період з 2010 до 2012 р. на кафедрі загальної хірургії N 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця проведено планове хірургічне лікування 36 хворих з діагнозом ПГ за методикою ІРОМ (intraperitoneal on lay mesh). Серед хворих було 15 (41,7 %) чоловіків і 21 (58,3 %) жінка. Середній вік пацієнтів - 45 років. Тривалість оперативного втручання становила в середньому (<$E35,3~symbol С~11,4>) хв. Інтраопераційної крововтрати та ускладнень не спостережено. З метою знеболювання в післяопераційний період наркотичні анальгетики не використовували з огляду на мінімальні вияви больового синдрому. Активізацію хворих проводили через 1 - 2 год після закінчення операції. Середній післяопераційний ліжко-день становив 1,5 доби. Рецидиву грижі не відзначено у жодного хворого. Висновки: використання методики інтраабдомінальної герніопластики для хірургічного лікування ПГ сприяє поліпшенню результатів хірургічного лікування пацієнтів з цією патологією, підвищенню якості їх життя за рахунок поліпшення косметичного ефекту оперативного втручання та скороченню періоду післяопераційної реабілітації хворих. | |||
| 5. |
Іоффе О. Ю. Можливості доопераційної підготовки хворих на морбідне ожиріння до виконання радикальних оперативних втручань [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Ю. П. Цюра, О. П. Стеценко, Т. В. Тарасюк, М. С. Кривопустов, І. М. Молнар // Хірургія України. - 2014. - № 2. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_2_7 Мета роботи - визначити науково обгрунтовані шляхи зниження операційно-анестезіолотїчного ризику під час виконання баріатричних операцій шляхом впровадження нових підходів до доопераційної підготовки хворих на морбідне ожиріння (МО). Обстежено та проліковано 20 пацієнтів з МО. Усім їм проводили встановлення внутрішньошлункового балона BIB (BioEnterics Corp.) як доопераційну підготовку. Використано анамнестичні, клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи. Через 6 міс після встановлення внутрішньошлункового балона індекс маси тіла знизився з (<$E69,78~symbol С~3,20>) до <$E (61,20~symbol С~3,54)~roman {кг "/" м sup 2}>, що сприяло позитивним змінам показників метаболізму і серцево-судинної та дихальної систем, зокрема, збільшенню фракції викиду лівого шлуночка на тлі тенденції до нормалізації розміру лівого передсердя як фактора ризику фібриляції передсердь. Зареєстровано позитивну динаміку глікемії натщесерце, показників систолічного та діастолічного артеріального тиску та ін. Висновки: один зі шляхів зниження операційно-анестезіологічного ризику під час виконання баріатричних операцій і встановлення внутрішньошлункового балона як перший етап лікування МО. Це дає змогу знизити індекс маси тіла та показники глікемії, а також поліпшити функціонування серцево-судинної системи і показники дихальної системи. | |||
| 6. | 
Тарасюк Т. В. Забезпечення якості засвоєння студентами практичних навичок з загальної хірургії в контексті болонського процесу [Електронний ресурс] / Т. В. Тарасюк, О. Ю. Іоффе, В. С. Кульбака, О. М. Коваленко, В. М. Меллін, Ю. О. Супрун, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 4. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_4_22 | |||
| 7. |
Іоффе О. Ю. Оцінка післяопераційного больового синдрому при різних видах герніопластики пупкових гриж [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Т. В. Тарасюк, І. М. Швець, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра // Хірургія України. - 2014. - № 3. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_3_15 Мета роботи - порівняти інтенсивність больового синдрому в ранній післяопераційний період після виконання герніопластики пупкової грижі за методиками ІРОМ та sublay. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пупкових гриж у 66 хворих, які перебували на лікуванні в період із серпня 2011 р. до січня 2014 р. на клінічній базі кафедри загальної хірургії N 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Пацієнтам виконано герніопластику за методикою ІРОМ (основна група, n = 31) або sublay (група порівняння, n = 35). Показник візуально-аналогової шкали у пацієнтів основної групи становив <$E3,34~symbol С~0,17>, у групі порівняння - <$E6,12~symbol С~0,18> (p << 0,05). На другу добу після операції вміст ФНП-<$E alpha> в осіб, оперованих за методикою sublay, був у 1,7 разу вищим, ніж в осіб, оперованих за методикою ІРОМ (p << 0,05), інтерлейкіну-1 - у 1,5 разу (p << 0,05), церулоплазміну - в 1,4 разу, глікозаміногліканів - у 2 рази. Хворі основної групи не потребували призначення наркотичних анальгетиків з метою знеболювання в ранній післяопераційний період. Післяопераційний ліжко-день у пацієнтів, яким виконано герніопластику за методикою ІРОМ, становив 1 - 2 доби, за методикою sublay - 3 - 4 доби. Висновки: під час виконання герніопластики за методикою ІРОМ спостерігається достовірне зменшення показників медіаторів болю в периферичній крові на другу добу після виконання оперативного втручання у порівнянні з герніопластикою за методикою sublay. Використання герніопластики за методикою ІРОМ під час хірургічного лікування пупкових гриж надає змогу скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі та період їх соціальної реабілітації.Проаналізовано динаміку післяопераційного больового синдрому у разі однопортової лапароскопічної трансумбілікальної холецистектомії у порівнянні з традиційною лапароскопічною. Показано, що інтенсивність больового синдрому у хворих, яким проведено лапароскопічне втручання через єдиний трансумбілікальний доступ, була достовірно меншою, ніж у хворих після традиційного лапароскопічного втручання. Крім того, використання єдиного трансумбілікального доступу для лапароскопічного втручання у післяопераційному періоді супроводжується меншим збільшенням концентрації прозапальних цитокінів у порівнянні з хворими, яким проводили лапароскопічне втручання через 4 троакарні доступи. | |||
| 8. |
Іоффе О. Ю. Клініко–експериментальне обґрунтування інтраабдомінальної пластики з приводу пупкових гриж [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, І. М. Швець, Т. В. Тарасюк, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 37–40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_11 | |||
| 9. |
Іоффе О. Ю. Використання принципів "fast track" хірургії в лікуванні калькульозного холециститу [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, О. П. Стеценко, О. А. Тихонов, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов // Клінічна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 5–8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_3_3 Концепція "fast track" в хірургії передбачає швидку реабілітацію хворих після оперативних втручань шляхом зменшення операційної травми, адекватного знеболювання для зменшення вираженості стресової відповіді організму на хірургічне втручання. Проаналізовано результати лікування 118-ти хворих, у яких з приводу калькульозного холециститу виконували однопортову трансумбілікальну лапароскопічну холецистектомію (ОТЛХЕ). Тривалість лікування пацієнтів у стаціонарі без дренування черевної порожнини становила у середньому (<$E1,49~symbol С~0,05>) дня, після дренування - 2,22 дня. Інтенсивність больової імпульсації, яку визначали за концентрацією прозапальних цитокінів, зокрема, інтерлейкіну-1 (ІЛ-1) та фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> (TNF-<$Ealpha>) після стандартної лапароскопічної холецистектомії була в 1,2 разу вищою, ніж після ОТЛХЕ. За суб'єктивної оцінки інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою у пацієнтів після ОЛХЕ становила (<$E3,42~symbol С~0,16>) см, після стандартної ЛХЕ - (<$E5,98~symbol С~0,19>) см (p << 0,05). | |||
| 10. | 
Тарасюк Т. Цитата як прийом інтертекстуальності (на матеріалі сучасного церковного послання) [Електронний ресурс] / Т. Тарасюк // Волинь філологічна: текст і контекст. - 2009. - Вип. 7. - С. 328-336. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2009_7_40 | |||
| 11. | 
Іоффе О. Ю. Шлункове шунтування як ключова ланка в комплексному лікуванні коморбідних станів у хворих на морбідне ожиріння [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов, О. П. Стеценко, Т. В. Тарасюк, О. Я. Парагуз // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2015_2_11 Мета роботи - визначити вплив шлункового шунтування (ШШ) на перебіг коморбідних станів у хворих на морбідне ожиріння (МО). За період 2011 - 2014 рр. на клінічній базі кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця обстежено та проліковано 35 пацієнтів з МО, яким з метою зниження надлишкової маси тіла проводили операцію - лапароскопічне (ШШ) (gastric bypass). Динаміка показника маси тіла через 6 міс після проведення ШШ свідчить про його високодостовірне зниження (p << 0,001). Через 12 міс після операції ця динаміка зниження маси тіла зберігалася. Тотожною була динаміка зниження індексу маси тіла (ІМТ), при цьому вже через 6 міс пацієнти перейшли з категорії суперожиріння (ІМТ <$Esymbol У~50> кг/м<^>2 | |||
| 12. |
Іоффе О. Ю. Морфологічні зміни слизової оболонки шлунка після встановлення внутрішньошлункового балона [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, І. М. Молнар, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, О. П. Стеценко, М. С. Кривопустов // Клінічна хірургія. - 2015. - № 10. - С. 70–72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_10_22 Вивчено морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ), визначено оптимальні строки виконання радикальних баріатричних операцій після встановлення внутрішньошлункового балона (ВШБ). До встановлення ВШБ у 10 (35,7 %) пацієнтів за даними гістологічних досліджень зміни СОШ не виявлені, у 18 (64,3 %) - встановлений хронічний гастрит. За результатами ендоскопічного дослідження одразу після видалення ВШБ у 23 (82,1 %) пацієнтів відзначали виражену еритематозну гастропатію, у 5 (17,9 %) - ерозивну гастропатію. При дослідженні біоптатів СОШ в усіх пацієнтів виявлені виражені запальні зміни, зокрема, значний набряк, виражена лімфоцитарна інфільтрація. За даними езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС), на 14-ту добу ендоскопічного моніторингу у 6 (21,4 %) пацієнтів патологічні зміни СОШ не виявлені, у 22 (78,6 %) - відзначали еритематозну гастропатію, за даними гістологічного дослідження - хронічний гастрит. Перебування ВШБ у порожнині шлунка протягом 6 міс зумовлювало морфологічні зміни СОШ спостерігали у вигляді вираженого запалення, що підтверджене даними ендоскопічного та гістологічного дослідження. Нормалізацію структури СОШ спостерігали через 14 діб після видалення ВШБ, тому радикальне баріатричне втручання рекомендовано здійснювати не раніше зазначеного строку. | |||
| 13. | 
Тарасюк Т. Послання як засіб релігійної комунікації [Електронний ресурс] / Т. Тарасюк // Лінгвостилістичні студії. - 2015. - Вип. 3. - С. 194-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2015_3_23 | |||
| 14. | 
Іоффе О. Ю. Роль баріатричної хірургії в лікуванні цукрового діабету 2 типу у хворих на морбідне ожиріння [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов, О. П. Стеценко, Т. В. Тарасюк, А. М. Кваченюк, В. Л. Орленко, М. Д. Тронько // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 241-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2015_21_2_13 | |||
| 15. | 
Іоффе О. Ю. Додаткові порти при виконанні однопортових трансумбілікальних лапароскопічних операціях [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, О. П. Стеценко, О. А. Тихонов, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 1. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_1_8 | |||
| 16. |
Іоффе О. Ю. Клінічний досвід ендоскопічного видалення шлункового бандажу, що мігрував в просвіт шлунку [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, С. Б. Шевелюк, О. Л. Орлов, О. М. Криворук, Т. В. Тарасюк // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - Vol. 14, № 2. - С. 32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2010_14_2_15 | |||
| 17. |
Іоффе О. Ю. Мініінвазивні технології в лікуванні післяопераційних гриж черевної стінки [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Т. В. Тарасюк, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов // Клінічна хірургія. - 2015. - № 5. - С. 15–16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_5_6 Проаналізовано методи та результати лікування 119-ти хворих з приводу післяопераційних гриж черевної порожнини. Встановлено, що застосування лапароскопічних мініінвазивних технологій надає змогу покращити результати лікування хворих у порівнянні з такими після відкритих оперативних втручань завдяки зменшенню тривалості операції, кращої візуалізації під час виконання вісцеролізу, скороченню періоду реабілітації, покращанню якості життя пацієнтів після операції. | |||
| 18. |
Іоффе О. Ю. Застосування концепції швидкого відновлення (fast track) при лікуванні хворих з післяопераційними вентральними грижами [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, Т. В. Тарасюк, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра, М. С. Кривопустов // Хірургія України. - 2016. - № 1. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_1_9 Мета роботи - оцінити можливості застосування концепції швидкого відновлення хворого у разі хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж. У період із серпня 2011 до січня 2015 р. у клініці кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця планове хірургічне лікування пройшли 132 хворих з післяопераційними вентральними грижами, з них у 28-ми операції виконали лапароскопічно, у 104-х - за "відкритою" методикою. Мультимодальна програма ведення хворих передбачала спільні для обох груп елементи, спрямовані на швидке відновлення у післяопераційний період. Середня тривалість "відкритої" герніопластики становила (143 +- 49) хв. лапароскопічної - (119 +- 31) хв. Лапароскопічна методика герніопластики не передбачала дренування ран та черевної порожнини. За застосування лапаротомного доступу післяопераційну рану в 72-х (69,2 %) випадках дренували за Редоном. Через 5 - 6 год після з лерації за методикою sublay 66 (63,5 %) пацієнтів змогли зайняти вертикальне положення й активізувати руховий режим у межах палати, решта - впродовж першої доби. Післяопераційний ліжко-день у групі пацієнтів після "викритої" герніопластики становив у середньому (7,98 +- 1,36) доби, після лапароскопічної операції - (2,63 +- 1,28). Висновки: концепція оптимального (швидкого) відновлення хворих (fast track) є комплексною програмою ведення пацієнта в до-, інтра- та післяопераційний період, яка передбачає багатокомпонентне знеболювання з мінімально можливим застосуванням опіатних анальгетиків, ранню активізацію хворих у межах палати та відділення, а також максимально ранній початок перорального харчування. Застосування малоінвазивних лапароскопічних технологій під час лікування післяопераційних вентральних гриж надає змогу впровадити концепцію швидкого відновлення у хірургічну практику, скоротити тривалість перебування пацієнта в стаціонарі, зменшити частоту післяопераційних ускладнень, прискорити соціальну і трудову реабілітацію. | |||
| 19. |
Іоффе О. Ю. Однопортова лапароскопічна трансумбілікальна холецистектомія (п’ятирічний досвід) [Електронний ресурс] / О. Ю. Іоффе, О. А. Тихонов, О. П. Стеценко, Ю. П. Цюра, Т. В. Тарасюк, М. С. Кривопустов // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_16 Мета роботи - проаналізувати результати застосування однопортових трансумбілікальних лапароскопічних втручань за калькульозних форм холециститу та порівняти їх з результатами традиційних лапароскопічних втручань. Однопортову трансумбілікальну лапароскопічну холецистектомію (ОТЛХЕ) використано у 118-ти пацієнтів з калькульозними формами холециститу як з ізольованими, так і у разі поєднаної патології. Застосовано різні пристрої (порти) для введення інструментів у черевну порожнину (ЧП). Середній ліжко-день у 109-ти пацієнтів, яким не проводили дренування ЧП після ОТЛХЕ, становив 1,49 доби, у 9-ти пацієнтів, яким здійснювали дренування ЧП, - 2,22 доби. У післяопераційний період концентрація прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1 і фактора некрозу пухлини <$Ealpha>) в осіб, яким застосовано традиційну лапароскопічну холецистектомію (ТЛХЕ), перевищувала в 1,2 разу показники осіб після ОТЛХЕ. Під час суб'єктивної оцінки болю в післяопераційний період за візуально-аналоговою шкалою та опитувальником Мак-Гіловського виявлено, що інтенсивність болю в групі пацієнтів з однопортовим хірургічним втручанням була меншою, ніж у пацієнтів після ТЛХЕ, і відповідно (<$E3,42~symbol С~0,16>) та (<$E5,98~symbol С~0,19>) бала (p << 0,05). Висновки: суб'єктивні й об'єктивні показники післяопераційного болю після ОТЛХЕ менші, ніж після ТЛХЕ. У разі ОТЛХЕ існує можливість у більшості (92,37 %) пацієнтів закінчити оперативне втручання без дренування ЧП. Вигляд післяопераційного рубця кращий після ОТЛХЕ у порівнянні з ТЛХЕ. | |||
| 20. |
Тарасюк Т. В. Обгрунтування застосування методики лапароскопічної пластики пупкових гриж та діастазу прямих м’язів живота і-іі ступеню [Електронний ресурс] / Т. В. Тарасюк, І. М. Швець, О. Ю. Іоффе // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2016. - № 1. - С. 83-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2016_1_17 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |